ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДОРОСЛИХ СУБʼЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Н.М.Запорізька, вчитель початкових класів

 Чумаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Томаківської селищної ради

Особистісний розвиток дитини – процес динамічний, але досить неоднозначний. В його основі лежить синтез різних чинників, факторів, наслідків впливу найближчого оточення дитини.

Розвиток особистості дитини важко уявити без підтримки дорослих – як батьків, так і педагогів. Згідно Концепції Нової української школи [2]навчальний заклад працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Ведучу роль під час створення психологічно комфортного середовища для дитини через призму налагодження партнерської взаємодії ДНЗ, ЗНЗ та батьківської громадськості відіграє вчитель початкових класів та практичний психолог.

Актуальність даного питання засвідчена Положенням про психологічну службу системи освіти України (у новій редакції), одним з напрямів діяльності якої є просвітницько – пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім’ї, [3] листом Міністерства освіти і науки України від 28.07.2017 р. № 1/9 – 414 «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017 – 2018 навчальному році», де чітко прописано, що метою діяльності психологічної служби системи освіти є збереження і зміцнення психічного, фізичного здоров’я та соціального благополуччя всіх учасників навчально – виховного процесу: вихованців, учнів, батьків (законних представників) педагогічних і науково – педагогічних працівників, Законом України «Про освіту», згідно якого [1] метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Сім'я є чи не єдиний соціальний інститут, який повинен забезпечувати ефективне виховання молодого покоління. Саме на родину покладена велика місія: забезпечити формування достойного послідовника, продовжувача роду людського. І тут виникає усвідомлення деякої неповноти, відсутність цілісності та систематизованості сторін виховання. Тому як людина - невід'ємний елемент соціуму, соціалізація і стає однією з рушійних сил процесу формування особистості молодого покоління.

Першою зупинкою на шляху до соціалізації ще зовсім юного індивіда є дитячий садочок. Саме тут дитина чи не вперше усвідомлює, що можливе існування поза сім'єю, що спілкування та гра (визначальна провідна діяльність саме цього вікового етапу) можлива і з іншими: як дорослими, так і однолітками дитини. В цей час дитина переживає кризу первинної соціалізації, і тому дуже важливо забезпечити на даному етапі емоційну та духовну підтримку, без якої даний процес може проходити із труднощами. Адже в такому віці індивід ще не вміє і не може задіяти власні захисні ресурси[4].

Всім необхідна підтримка: і батькам дитини в тому числі, адже перші місяці адаптації до позародинного середовища проходить неоднозначно – можуть виникати труднощі, як правило, пов'язані з емоційною напруженістю, інколи – почуттям безвиході батьків перед реакцією їхнього чада. Подолання труднощів адаптації полегшить взаємопідтримка колективу закладу, а особливо психолога. Тому оптимальним було б забезпечити таку взаємодію вихователя,  психолога, вчителя з дітьми, де важливо зрозуміти наступне: дитина, особливо на первинному етапі взаємодії, не схвалює нав'язливої опіки чи надмірної уваги, при цьому і лишати поза увагою маленького індивіда теж недопустимо.

Взаємодію формувати слід з обережністю, зацікавлюючи, адже діти є різні: хтось озветься на перший поклик, комусь таки необхідний час для звикання, пізнання, знайомства. Найкраще, коли дитина перша проявляє ініціативу, йде на контакт, починає щось із захопленням розказувати. Дуже гарно спрацьовує тут елемент гри, коли дорослий (вихователь) ніби потребує допомоги дитини: не може щось знайти, при цьому дитині дуже добре видно, де знаходиться дана річ. При цьому почуття радості від того, що вона може допомогти у вирішенні проблеми відносить на другий план сором'язливість чи несміливість. Це буде перша маленька перемога, яка закладає напрочуд міцний фундамент подальшої взаємодії. Також можна зацікавити дитячу увагу захопливою історією, в якій би мовилось про речі чи ситуації схожі чи ті, які є в кожній родині, тоді маленькі вихованці навперебій почнуть розповідати кожен своє…

На етапі подальшого особистісного становлення наступна зупинка – школа. Так як процес соціалізації вже розпочався з дитячого садка, початок навчання в школі не є чимось незвичним для дитини. І пройдені раніше та впорядковані моделі поведінки в тих чи інших ситуаціях мають місце і в подальшому становленні дитячої особистості [5].

Однак в процесі фізіологічного та психологічного розвитку, якому властиві якісні новоутворення, формуються вже нові задатки, що для кожного вікового етапу свої. Разом із провідною діяльністю у дитини відбувається і перерозподіл ролей, відповідно до ситуацій та авторитетності й значимості тих людей, які її оточують. І тому дуже важливою запорукою оптимальної взаємодії родини і школи є врахування вищезгаданої особливості. Педагогічна взаємодія з дитиною не може і не повинна здійснюватись всупереч тим принципам, які підтримуються в родині. А сім'я, в свою чергу, в тій чи іншій мірі має якщо не дублювати, то принаймні не заперечувати тих ідей та принципів виховної взаємодії дитини і школи, які практикуються в навчальному закладі. В гіршому випадку це може дезорієнтувати ще несформовану особистість. Тому основне завдання психологічної служби школи, забезпечити гармонійність в процесі навчання, виховання, якісного розвитку особистості дитини, формування виключно продуктивних, позитивних та якісних новоутворень та змін у психіці дитини, характерологічних особливостей, світоглядних позицій та інше. Забезпечити ранню діагностику тих чи інших відхилень, деструкцій процесу подальшої соціалізації та формування особистості дитини та постійно відслідковувати успішність, розвиток духовного потенціалу, небажання йти на контакт, замкнутість, пригніченість тощо.

 З метою виявлення рівня психолого – педагогічної культури батьків на початку 2016 навчального року мною були проведені анкетування, тестування, бесіди з батьками. Було встановлено, що серед 19 батьків високий рівень психолого – педагогічної культури мали 10 батьків, це 52%, середній рівень – 5 батьків, це 28%, низький рівень – 4 батьків, це 20%.

За результатами обстеження виникла потреба в корекції створення цілісної системи щодо підвищення рівня психолого–педагогічної культури батьків.

Усвідомлюючи важливість цієї проблеми мною був розроблений освітній проект «Психолого – педагогічний супровід партнерської взаємодії дорослих суб’єктів освітнього процесу в загальноосвітньому навчальному закладі в умовах реформування освіти».

Мета проекту:

-       формування у батьків культури батьківства;

-       надання батькам інформаційно – консультативної допомоги у розв’язанні проблем під час розвитку дітей;

-       здійснення медико – психолого – педагогічної просвіти батьків;

-       виховання у батьків активної громадської позиції.

Шляхи реалізації проекту:

-       діагностичний етап – тестування, анкетування;

-       корекційно – розвивальний етап – проведення психокорекційних занять з елементами тренінгів для батьків, проведення інтерактивних форм роботи з батьками та педагогами у формі майстер – класу, батьківських гостин, засідань круглого столу, колоквіуму, веркшопу, родинної майстерні;

-       консультативно – просвітницький етап - проведення індивідуальних та групових бесід, лекції – консультації для педагогів та батьків, виступів на батьківських зборах;

-       профілактичний етап – розповсюдження  інформаційних пам’яток, бюлетнів, рекомендацій.

Очікувані результати проекту:

-       зростання культури батьківства у родинах;

-       активізація роботи педагогів щодо налагодження тісної співпраці з батьківською громадськістю;

-       підвищення рівня медико – психолого – педагогічної просвіти.

Параметри оцінки компетентності батьків:

-       свідоме розуміння батьками власної активної позиції у вихованні дітей;

-       партнерська взаємодія дорослих суб’єктів освітнього процесу;

-       достатній рівень знань батьків про особливості розвитку дітей;

-       активність батьків у спілкуванні з дитиною;

-       активна участь батьків у заходах дошкільного навчального закладу.

Я вважаю, що основою педагогічної взаємодії педагогів та батьків є спілкування, адже саме спілкування є  найважливішою умовою розвитку особистості.

Соціалізацію розглядають як процес становлення особистості і суб'єкта діяльності. Тут найбільш значущим є питання про роль інститутів соціалізації у становленні суб'єкта діяльності. Як відомо, сім'я є основним інститутом соціалізації.

Всі ми родом із дитинства. Все – і хороше, і погане – людина отримує в сім’ї. Сім'я - найважливіший і первинний етап соціалізації. Ніщо не замінить безпосередню батьківську любов, турботу, тепло і ласку, так необхідні дитині, які збагачують його як особистість. У сім'ї дитина одержує перший безцінний досвід спілкування з людьми в особі батьків, братів-сестер, бабусь-дідусів та інших родичів. Вона  вчиться будувати свої відносини, спостерігає за взаємовідносинами між усіма членами родини. В школу дитина приходить уже з набутим багажем життєвих навичок, які вчитель разом з родиною коригує, редагує, направляє в правильному напрямку.

В школі разом з психологом  практикуємо такі форми роботи з родинами: індивідуальні (вступне анкетування, попередні візити до батьків, співбесіди, консультації, телефонний зв’язок); групові (лекції – консультації, практикуми); колективні (Дні відкритих дверей, батьківські збори).

Найдієвішим інструментом роботи з батьками є, звичайно, батьківські збори та всеобучі, які проходили у вигляді сімейної ради, круглого столу, дискусії, усного журналу з метою підвищення рівня психолого–педагогічної просвіти батьків. Використала вправи «Знайомство», «Намалюй своє дитинство», «Педагогічне інтонування прохання», «Павутинка хорошого настрою», «Веселка компліментів», «Дитячі заповіді для батьків», «Мрії батьків», поради на тему «Життя прекрасне», притчі. Такі заходи справляють на батьків емоційно сильне позитивне враження. Батьки були активними, проявляли креативність. Вважаю, що використання різноманітних форм роботи з батьками є результативним.

Обов’язково на такі заходи запрошуються соціальний працівник та психолог школи, які працюють як з дітьми, так і з батьками. Весь цей час підтримується тісний зв'язок , надається допомога як індивідуально, так і колективно, в групі.

Вже з 1 вересня було заплановано і проведено тематичні батьківські уроки: творчості, хореографії, здоров’я. Батьки  - мої помічники і радники в навчально-виховному процесі.

Здійснили дружною шкільною родиною екскурсії на о.Хортиця, на виставу в театр юного глядача м.Запоріжжя.

Започаткували літопис, сторінками якого є «Ми – учні», «Як ми відпочиваємо», «Ми вміємо…».

Після проведеної роботи у батьків  підвищився рівень психолого–педагогічної культури. Так, серед 18 батьків уже 12 мають високий рівень психолого – педагогічної компетенції (це 63%), 6 батьків мають середній рівень (37%), низького рівня немає. Ці показники свідчать про те, що робота з даного питання є ефективною і ведеться в правильному напрямку.

Працюючи над освітнім проектом, я прагнула забезпечити створення умов для сприятливого клімату взаємодії з батьками, встановлення довірливих й партнерських взаємин, залучаючи родини у єдиний освітній простір, ознайомила батьків з різними способами вираження любові до дитини.

«Дитина — дзеркало сім'ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи  та батьків — дати кожній дитині щастя». (В. О. Сухомлинський).

 Список використаної літератури:

1.     Закон України «Про освіту», 2017

2.     Концепція НУШ, 2016

3.     Лист Міністерства освіти і науки України «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017 – 2018 навчальному році» від 28.07.2017р. №1/9 – 414.

4.     Основи практичної психології [Текст] : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва [та ін.] ; голов. ред. С. Головко. - К. : Либідь, 2006. – 534 с.

5.     Слово до нащадків [Текст] / О. А. Захаренко. - Київ : СПД Богданова А.М., 2006. - 216 с. – (науково-методичний посібник).

                         АНКЕТА  ДЛЯ  БАТЬКІВ

1.     Чи знаєте ви, чим цікавиться ваша дитина? __________________________________________________________________________________________________________________________

2.     Чи уважно ви ставитесь до інтересів вашої дитини? __________________________________________________________________________________________________________________________

3.     Чи вірите ви в свою дитину, в те,  що вона досягне успіху? _____________________________________________________________

4.     Чи звертається до вас дитина зі своїми труднощами та невдачами? _____________________________________________________________

5.     Чи спонукаєте ви дитину до розв’язання проблемних завдань та ситуацій? ____________________________________________________

6.     Чи сварите ви свою дитину за допущені нею помилки? _____________________________________________________________

7.     Чи допомагаєте ви виходити дитині з критичних ситуацій? _____________________________________________________________

8.     Чи надаєте ви дитині можливість самостійно приймати рішення, вибирати?____________________________________________________

9.     Чи сварите ви дитину за безлад у кімнаті або на столі, якщо це непов’язане з творчим заняттям, з проявами дитячої допитливості,інтересу?______________________________________________________________________________________________________

10.           Чи терпимі ви до дивацтва вашої дитини?_________________________

     _____________________________________________________________

                            Ключ до анкети

  Правильні відповіді:             так – 1 2 3 4  5  7 8  10

                                                   Ні – 6 9

За кожну правильну відповідь – 1 бал.

        

         10 – 8 балів – ви знаєте, чим цікавиться ваша дитина, вболіваєте за її                                        розвиток та виховання.

         7 – 45 балів – ви недостатньо приділяєте уваги дитині, через що можуть виникнути проблеми.

         4 і нижче балів – ваша дитина розвивається сама по собі. Негайно змініть своє ставлення до неї.

Друзі планети поряд з нами

Природа - це вічне життя, становлення і рух. Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей. Природа - творець всіх творців І.Гете. Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину. Дуже важко спостерігати за станом екології в нашій країні. Гори сміття, забруднене повітря, водойми кричать від жаху, тварини волають про допомогу…Все це наслідки людської байдужості. «На наш вік вистачить», «моя хата скраю» - це думки багатьох людей. Вони не розуміють, що вже на даний час ми є заручниками своєї бездушності. Важко вплинути на свідомість дорослих, уже повністю сформованих особистостей. Опитування батьків за допомогою анкети показало низьку обізнаність з питань щодо причин зміни клімату на планеті. І ми, вчителі початкових класів, вирішили почати з виховання екологічно свідомих нащадків з раннього дитинства, навчити дітей найпростішим способам збереження клімату на планеті, розповісти, чому наша планета знаходиться в критичному стані і що треба робити, щоб це змінити. Курс «Уроки сталого розвитку» ми ведемо другий рік. Звичайно, цьому передувала велика підготовка. Перш за все найбільше нам дали знань і впевненості у правильному виборі семінар-тренінг «Методика викладання курсу за вибором «Уроки для сталого розвитку». Але як зацікавити вихованців, щоб ці уроки для них стали не «відбуванням», а справжнім чудом? Тому вирішили, що на кожному уроці до учнів будуть приходити «друзі планети» - Здоров’ятко, Посміхайко та Зберігайка - не тільки зі сторінок підручника, а іграшки, які допомогла створити моя учениця(нині студентка). Діти із задоволенням розповідають їм про свої перемоги та невдачі, звертаються до них за порадами. Це може відбуватися і на перервах, і на інших уроках. Наприклад, на уроці читання «Чи легко приносити радість іншим» діти дякували своїм «друзям планети» за отриманні навички та вміння. А при вивченні колискових пісень разом зі Здоров’ятком займалися аромотерапією – нюхали трави чебрецю та ромашки. Надзвичайно цікаво другокласникам було вивчати дії, щоб здружитися з іншими. Радісно спостерігати за ними на перерві, коли лунають слова: «грай чесно!», «називай на ім’я!», «за тобою спостерігає Посміхайко!» Крокуючи стежкою здоров’я зі Здоров’ятком діти були задоволені від того, що вони вже багато чого роблять: це і фізкультхвилинки, і гімнастика для очей. А з яким захопленням вони розповідали, як вони дома готували корисні напої та бутерброди! Діти з радістю чекають нових зустрічей зі своїми друзями. Зберігайко їх навчає бережно ставитися до природи. І учні є активними учасниками у зборі використаних батарейок (Еко-зв'язок Київстар). Разом з Росточком учні висадили алею лілій, Краплинка постійно поряд, нагадує про закритий кран та чисту воду, Світлинка навчає економно витрачати електроенергію не тільки дітей, а й батьків. З вихованцями групи продовженого дня було створено творчо-екологічний проект «Дивовижні планети», на яких панує доброта, радість, друзі. Результат цієї співпраці виявився навіть більшим, ніж ми очікували. Наші учні відчули, що таке відповідальність. І взагалі виявились дуже вдячною аудиторією, вони всю інформацію всмоктували, як губка, приймали активну участь в іграх. Наше припущення підтвердилось, уявляється, набагато простіше виростити екологічно свідомих нащадків, як то кажуть з пелюшок, ніж потім довго і нудно перевиховувати дорослих вже людей. До того ж стало зрозуміло, що наші учні добре володіють інформацією по енергозбереженню, якщо змогли навчити цьому ще когось. Отже, ми на правильному шляху – в напрямку збереження природи і енергоощадності.

Мій календар роботи

Виступ Запорізької Ніни Миколаївни, вчителя початкових класів,  спеціаліста вищої категорії

На сьогодні суспільство потребує динамізму, здатності швидко, ефективно та продумано розв’язувати проблеми, що перед нами постають. Необхідно достатньо знань та інформації в галузі політики, торгівлі, промисловості, управління, що в поєднанні із суспільним тиском  ще більше переконує у необхідності бути мобільним.  Тому розвиток соціальної, професійної, культурної мобільності вчителя – стратегічний напрямок в освіті ХХІ ст..

Мобільність – невід’ємна  складова професійної освіти та розвитку на всі її етапах. Це чинник, що сприяє розвитку оптимально навчального середовища для учнів. А тому належно визначається та оцінюється.

У зв’язку з динамізмом сучасних суспільних перетворень необхідно постійно аналізувати змінні рішення в ситуації ринкової конкуренції, усувати стереотипи з виробничої і особовою сферами діяльності.

Основна мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання мови, який передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності. Сьогодні у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв'язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках мови, на мою думку,— це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним підчас інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв'язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидною є життєва необхідність критичного мислення.

Впроваджуючи новий Державний стандарт початкової освіти,сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Новий Державний стандарт початкової школи вимагає нового підходу до організації навчально-виховного процесу. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у його  центрі  має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток  критичного  мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Презентація досвіду.

Книга "Сім чудес рідного краю", створена учнями  4 класу.